Де шо святкують (продовження 8)


Де шо= святкують= (продовження= 8)

-------------------------------------

------------------------------------

Де шо= святкують= (продовження= 8)

(продовження 8)

Попередній екскурс в Різдвяні свята завершився згадкою про германські країни, Адвент з 24-ма дверцятами і те що там дуже популярний Святий Ніколаус котрий за старовинною традицією кладе дітям у виставлений за двері чобіток подаруночок.

ГОЛОВНЕ, ЯЛИНКА ПОСТІЙНИЙ СУПРОВОДЖУЮЧИЙ ЕЛЕМЕНТ РІЗДВА! Тобто – це не самостійний, незалежний атрибут Нового року, як намагалися це висвітлити за радянських часів!

В Святий Вечір всі слухняні діточки отримують свої подаруночки, головним чином цукерки, шоколадки, можливо у складному подарку, як шарик чи яєчко (киндерсюрприз, на теперішній час вже достатньо відомий українським діточкам), по традиції їх кладуть у виставлений напередодні за двері чобіток. В ніч з 24 на 25 (свята ніч) прийнято дзвонити у різдвяний дзвіночок, який мелодично сповіщає: «Христос народився. Славімо його!». Діточки до цього часу повинні покинути цю кімнату. Після цього святкування йдуть ще два різдвяні дні — 25-е і 26-е грудня, щоби вийшло рівно чотири тижні. Адвент, це якраз ці чотири тижні, які згідно з каноном йдуть попереду Різдва. У перший день діти відкривають першу із 24 дверцят календарю Адвента («Adventskalender»). Одне з найулюбленіших дітлахами свят у близьких до Німеччини країнах вважається і день Святого Николауса, який ми роздивлялися раніше.

Взагалі то і 25, і 26 грудня за будь яких умов офіційні вихідні і німецькі сім`ї проводять їх з діточками, причому неважливо скільки діточкам років. Адже прийміть до уваги що діточки для батьків залишаються діточками, навіть коли батькам 70 років, а діточкам вже за сорок!

А що відомо про ялинку в Германії і її пов`язаність з Новим Роком? Та взагалі все відомо, та якось ніхто на цьому не загострює увагу! Новий рік та й новий!

По перше археологам і історикам давніх часів відомо, що культ зимової красуні ялинки (про це в попередніх частинах неодноразово нагадувалося) має дуже глибокі корені сягаючи за межи християнського літочислення. Найбільш відома в науці версія пов`язує цю традицію, як залишок дуже старих, ще друїдських обрядів (сліди біля 6-7 тисячоліть тому, а може і ще більше). Відрахунок часу у старовинних зороастрійських, санскритських, китайських, ассірійських та єгипетських систем ішов або від місцевого початку весни, або дня весіннього рівнодення – тобто починаючи з лютого та по квітень. Щоправда є випадки коли цей рахунок починали по закінченню збору врожаю: серпень-вересень...

Раніше якось всім було відомо, що Різдво Христове це свято холодної пори року, пов`язане з Днем зимового сонцестояння, Днем всепереможного Сонця, народженням Спасителя і перемога світлих сил стає безсумнівною! А ялинка незмінний вічнозелений атрибут, символ всепереможного життя та перемоги світлих сил над темними.

З іншого боку Новий рік, пов`язаний з початком робот у полі, посівом, та сільськогосподарською працею. Турботами про майбутній врожай, розквітом і відновленням природи, квітами, розквітом садових дерев, теплом та іншим.

А подія зміни календаря коли початок нового року перенесли це всім відома подія якою католицькою церквою, з ухвалипапи Григорія XIII у 1582 році з Різдва Христового, уточнено календар і початок року перенесено з закріпленого початку весни на середину зими! Так всі і вважали і ніяких питань.

Та і хіба Петро І, який ніби то перший навчив слов`ян ялинці і запозичив обряд пов`язаний з новим роком. Можна точно заявити що це не так! У німців Різдво – Адвента Ялинка ГОЛОВНЕ!

Згадки РІЗДВЯНОЇ ялинки«Tannenbaum»,вже як атрибуту домашнього святкування, а не церковного обряду з`явився у 1605 році у Страсбурзі, яке мало таку форму "...люди ставлять різдвяні ялинки у своїх кімнатах..." Насправді, згадується що цей звичай значно старший! Цікаво що інше свідчення з Ельзасу так про це наголошує: «...жоден з бюргерів не ставить на Різдво більше однієї ялинки. Довжина не більше довжини восьми розмірів чобіт...»! Цікава історія ялиночних прикрас! Перші прикраси носили сугубо їстівний характер: яблучка, груші, сливи, шишки, кренделики, солодощі, цукерки і тому подібне. Пізніше, почали додаватися кольорові стрічки, квіточки, клаптики яскравої тканини...

Взагалі зустрічалися свідчення того, що була широко запроваджена у життя і закріпилася у німецьких традиціях видатним релігійним діячем, зачинателем руху Реформації церкви, який народився 10 листопада 1483 у місті Ейслебен в Тюрінгії.

ДЖЕРЕЛА:

1. Энциклопедия "Мир вокруг нас", М, 1994

2. Христианство. Энциклопедический словарь, тт. 1–3. М., 1993–1995

3. Соловьев Э.Ю. «Прошлое толкует нас»(очерки истории философии и культуры) М., 1991

4. Елена Уайт (Ellen Gould White) «Великая борьба», NY, 1994

(далі буде)

------------------------------------------------

А. Антів

----------------------------------

Де шо= святкують= (продовження= 8)

Де шо= святкують= (продовження= 8)

Де шо= святкують= (продовження= 8)